Дергачі (до 1943 року-Деркачі) - місто, адміністративний центр Дергачівського району. Розташоване поблизу р.Лопані, за 12 км. на пн.зх. від м.Харкова.  Поблизу міста зареєстровано близько 80 скіфських курганів(5-3 ст. до н.е.), з яких розкопано 10. Тут же знайдено ранні слов'янські поселення Черняхівської культури (2-6 ст. н.е.).Документальних даних про походження назви населеного пункту не збереглося. Але в народі живуть різні перекази. Одні пояснюють, ніби колись у заростях очерету на берегах р.Лопані та навколишнішніх озер водилися болотяні птахи - деркачі. І що саме від назви цих птахів село назвали Деркачами. Інші твердять, що переселенці прийшли на територію теперішнього селища на чолі з отаманом, прізвище якого було Деркач. Спочатку це була невелика козацька слобода. Виникла вона майже одночасно з Харковом, приблизно в 1660 році, як місце стоянки військових частин. В історичних документах згадується вона в зв'язку з нападом кримських татар у 1689 році. У першій половині 19 ст. в слободі з'являються перші підприємства. Так, у 1830 році тут було відкрито воскобілильний завод, трохи пізніше збудовано цукрорафінальний завод. Збудовано також кілька невеликих цегельних підприємств, механічний млин і пивоварний завод. У 1928 році В Дергачах збудовано цегельний завод. На початку 1929 року в Дергачах організовано прокатну станцію, яка наситупного року реорганізована в мaшинно-тракторну станцію(тепер об'єднання "Сільгосптехніка").У 1937 році селище мало 17 тис. чол. населення.Значно зріс добробут населення Деркачів. Розширилась сітка торгових установ - 36 крамниць та ларків.Збудовано велику лікарню на 40 місць, тубдиспансер, аптеку.Коли на радянську землю, в червні 1941 року напали німецько-фашиські загабники, дорослі чоловіки і молодь селища пішла на фронт громити ворога. Старі чоловіки,жінки,дівчата допомогали будувати противотанкові оборонні лінії.Ворог двічі окупував селище. Вперше - 22 жовтня 1941 року; окупація тривала тоді до 13 лютого 1943 року, коли Радянська Армія визволила його від гітлерівців. Та під натиском переважаючих сил ворога частини Радянської Армії змушені були 10 березня на деякий час відійти. Вдруге і остаточно селище було визволено 19 серпня 1943 року. Після закінчення війни збільшувався випуск продукції на Дергачівському механічному заводі.Налагоджено систематичний рух автобусів від вокзалу до інших пунктів селища, а також до м.Харкова.Добре розвивається і народна освіта. У 1965/66 навчальному році в Дергачах працювали 2 середні загальноосвітні, одна середня вечірня і одна середня заочна школи, а також 3 восьмирічні і 5 початкових шкіл. В усіх школах навчалось 3600 учнів (проти 210 чол. у 1917 році). 

 

Web-desing by "Alla&K"

web master's e-mail : alla@derhachi.kharkov.com

1999-2000 All Rights Reserved.